Колективний фрістайл: перше тренування танцювального клубу DDance

    2022-02-14

    Офіс Dialogue Diagnostics в нас простір мультифункціональний і постійно змінюється, наче хамелеон. Бо чим він тільки не був – і ярмарком, і знімальним майданчиком кіно, і театральною сценою. А тепер щовівторка і щочетверга перетворюватиметься на танцювальну студію – наші працівники не на жарт захопились сучасною хореографією. 

    Шлях до танцю у кожного різний, у команди Dialogue Diagnostics це була «любов з першого погляду і надовго». Варто було лише відділу продажів показати свій флешмоб на святкуванні 15-річчя компанії, як колеги теж надихнулись ідеєю вивчити декілька рухів. 

    Та ніхто не розповість цю історію краще, ніж ініціаторка усього «двіжу» (так, тепер хіп-хоп сленг просочився і в розмови колективу).

     

    Юлія Михайленко, керівниця відділу продажів 

    Ідея з танцем була з самого початку. З нашою тренеркою Дариною нам дуже пощастило вона в усьому підтримує та об’єднує нас. Ми і креативили разом: показали, що нам подобається, обговорили рухи та музику. Були сумніви, бо ніхто ніколи не танцював, але вже після першої з чотирьох репетицій вона сказала: «Ви молодці, у вас все вийде!»

    Не знаю як глядачі, а ми отримали багато задоволення від нашого виступу на святі Дня народження DD. Ми різні люди, різного віку і характерів, але нас згуртував флешмоб. Всі подивились, що це класно і компанія підтримала ініціативу – вирішили продовжувати і зробити танцювальні заняття на постійній основі. 

     

    І от після роботи десятеро сміливців з різних відділів компанії вперше збираються на другому поверсі офісу. Тренерка проводить коротенький інструктаж, вмикає запальний трек і починається «кач». Для новачків незвичні рухи даються не зовсім просто, тож коли вона каже, що це була лише розминка, всі дивуються і жартують: «Як так? А ми вже стомились». Та Дарина їх підбадьорює: «Зараз натанцюєтесь і підете підкорювати дискотеки!» А опісля в розмові ділиться секретом, чим саме її так зачепив колектив Dialogue Diagnostics.

     

    Дарина Яременко, хореограф

    Я постійно працюю з такими командами. Але ці люди круті та не схожі на інших, в нас одразу стався «конект» [зв’язок – прим. ред.], а це не часто буває. Ми деякий час не займались, а в мене враження, що вони брали десь уроки окремо, бо тепер роблять все впевненіше. Думаю, якщо на першому занятті так стартанули, то на фініші результат буде кльовий. 

     

    Після обов’язкового розігріву для пропрацювання м’язів 7-ми частин тіла, Дарина пропонує перейти безпосередньо до хореографії. Кожен рух вона пояснює простою доступною мовою. Бо хто одразу запам’ятає специфічні терміни на кшталт «мадж-степ»? А новоявлені танцівники жартівливо пропонують дати їм «кодові назви» по аналогії: «О, давайте цей назвемо “джимі-джимі, ача-ача”?» та ввести нові вирази у корпоративний сленг. Тож не дивно, якщо на наступний день хтось із них буде по-інтриганськи перемовлятись під час кава-брейку: «А нічого в тебе вчора була амплітуда!»

    Дарина якраз має поради новачкам більше слухати музику і ловити ритм, щоб тіло відгукувалось. Це можна робити будь-де в навушниках, і вибивати його ногою чи рукою. Бо рух можна вивчити й забути, а відчуття музики допоможе напрацювати необхідний стиль. 

    Година тренування збігає дуже швидко, але хтось жартома відраховує: «Залишилось ще 15 хвилин, а зараз 14-ть!» Тепер шматочок вивченої хореографії треба застосувати на практиці: тренерка пропонує розділитись по двоє і влаштувати справжній танцювальний «батл» [битву – прим. ред.]. Потім змагаються чоловіча і жіноча команди, а завершується все колективним фрістайлом – під кінець всі просто ловлять той самий драйв від танцю. І діляться між собою враженнями. 

     

    Юрій Зубик, менеджер з продажів 

    Було класно: робота сидяча, а це можливість порухатись. І виклик. Бо всі починали танцювати з думками: «Та ну, в мене не вийде». А тепер он як вміємо! 

     

    Звичайно, танцювальні плани у колективу, як то кажуть, «наполеонівські». Та здається, сенс навіть не в амбітній меті. А щоб після робочого дня працівники з посмішками говорили один одному: «Якби не було цих танців, то щоб я робив – йшов би зараз похмурий, весь у своїх думках. А тепер відчуваю такий заряд енергії, наче можу все!»